штрафний

-а́, -е́.

1) Прикм. до штраф. || Який є штрафом. || у знач. ім. штрафна́, -но́ї, ж., жарт. Чарка або келих горілки, вина, що їх мусить випити той, хто спізнився. || у знач. ім. штрафни́й, -но́го, ч. Те саме, що Штрафни́й уда́р (кидо́к).

••

Штрафне́ очко́ — очко, яке відзначає недотримання якого-небудь правила, неточність виконання і т. ін. у спортивних змаганнях.

Штрафни́й майда́нчик — частина поля (футбольного, хокейного і т. ін.) біля воріт, за порушення правил гри на якій призначається одинадцятиметровий штрафний удар (пенальті) у футболі, дванадцятиметровий у хокеї з м'ячем тощо.

Штрафни́й уда́р (кидо́к) — удар або кидок, що призначається за порушення правил спортивної гри.

Штрафні́ са́нкції — примусові заходи зі стягнення платежів за порушення зобов'язань за договором.

2) Направлений судовим рішенням у спеціальну дисциплінарну частину (про військовослужбовця). || у знач. ім. штрафни́й, -но́го, ч. Військовослужбовець, направлений у таку частину; штрафник. || Який складається з таких військовослужбовців, признач. для них. || у знач. ім. штрафна́, -но́ї, ж.: а) штрафна рота; б) про чарку вина, горілки, яку жартівливо пропонується випити гостю, що запізнився до столу.

••

Штрафни́й ізоля́тор — відділ виправної установи, де розташовані камери для порушників режиму; шізо.